На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Хвороба Лібенкрафта. Morbus dormatorius adversus: понурий роман» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Хвороба Лібенкрафта. Morbus dormatorius adversus: понурий роман

Автор
Дата выхода
18 ноября 2012
🔍 Загляните за кулисы "Хвороба Лібенкрафта. Morbus dormatorius adversus: понурий роман" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Хвороба Лібенкрафта. Morbus dormatorius adversus: понурий роман" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олександр Ірванець) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
У тому світі люди не знають творів античної літератури і дуже бояться страшної невідомої хвороби. Ця хвороба зрештою вражає і головного героя. Епідемія поширюється, страх наростає. Проте у фіналі багато людей виходять на берег річки зустріти світанок і вдивляються у далечінь. Можливо, в цьому і є спасіння?..
📚 Читайте "Хвороба Лібенкрафта. Morbus dormatorius adversus: понурий роман" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Хвороба Лібенкрафта. Morbus dormatorius adversus: понурий роман", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiктор пiдвiвся i, спершись на передне крiсло, хрипко шепнув йому з-за спини:
– Я чекатиму в хр-римерцi…
* * *
Пiсля того, як зала майже спорожнiла, оголошенi актори пiдтяглись у першi ряди, й режисер Метелецький, вийшовши наперед, обвiв iх своiм гострим поглядом крiзь окуляри.
Метелецький був добрим режисером, одним з кращих у iхньому мiстi. Якщо взагалi не найкращим. Вiн ставив багато i плiдно, його спектаклi часом здобували нагороди на конкурсах i оглядах, та й у начальства вiн теж мав добру репутацiю.
– Шановнi!.. – Метелецький саме так i звертався до всiх людей: i до акторiв, i до керiвництва, i до випадкових зустрiчних. – Шановнi! Ми з вами маемо нове, надзвичайно цiкаве творче завдання. І я сподiваюсь, ми з цим завданням впораемося… впораемося з гiднiстю, отримавши насолоду вiд нашоi творчоi працi. А також, я не сумнiваюсь у цьому, ми з вами зумiемо принести вiдповiдну насолоду нашим майбутнiм глядачам!
За цими словами режисер зняв окуляри й протер iх краечком трикотажного светра невизначеного кольору.
Врештi погляди акторiв таки скупчились на постатi режисера i нерозбiрливий гамiр трохи вщух. Іще зовсiм молода актриса, цьогорiчна випускниця театрального технiкуму, навiть не втрималася i запитала, нiяковiючи:
– То що ми ставитимемо? Вибачте?
Метелецький пiднiс окуляри до обличчя, проте не насадив iх на носа, а затримав перед собою i, мружачись, придивлявся до якостi вiдчищення скелець.
– Так, резонне питання! – Метелецький нарештi повернув окуляри на верхню частину обличчя. – Але е декiлька «але»…
Бубонiння трохи втихло.
Вслухавшись у мовчання акторiв, режисер задоволено продовжив:
– Утiм, про це – пiзнiш. А зараз я просто маю повiдомити вам, що ми з вами працюватимемо над п'есою древнього грецького драматурга Софоклеса «Цар Едiп».
Отут уже нарештi запанувала повна мовчанка. Дехто з акторiв перезирнувся, iншi здивовано витрiщились на режисера. Молода актриса аж пiднеслася зi свого мiсця й так, напiвпiдвiвшись, приголомшено запитала:
– А як?..









