Справа мертвого авіатора

Отож погожого вересневого дня два роки тому в небi над мiстечком Жовква, коли маленький одномоторний моноплан – Нестеров лiтав на «Моранi-Сольнье», – набираючи висоту, наздогнав австрiйський бiплан, атакувати суперника йому було нiчим. Очевидцi потiм розповiдали, що моноплан зайняв позицiю над бiпланом на вiдстанi 15–20 метрiв, зробив над лiтаком коло, а потiм рiзко спланував зверху просто на лiтак, який переслiдував. Зiткнення – i ось обидва лiтаки падають на землю. Нестеров, як i австрiйцi, якi були у бiпланi «Альбатрос», загинув вiд удару об землю.

– Розумiеш, у справi, що я пропоную тобi, теж е своерiдна мертва петля. Маю сумнiви, що в полiцii ii розплутають.

– Як щодо подробиць? – запитав Тарас Адамович.

І Георгiй Рудий розповiв йому те, що вiн потiм майже дослiвно переповiсть Мiрi. Зокрема про те, що князя i його молоду дружину було знайдено мертвими у салонi лiтака.

– У салонi? – поставив на стiл чарку Тарас Адамович i додав: – Менi потрiбно було зупинитися кiлька чарок тому або випити ще зо три.

– Схвалюю твою другу пропозицiю, – усмiхнувся господар, знов зсуваючи iхнi чарки.

– Що ти маеш на увазi, коли говориш «салон»?

Колишнiй начальник розшуковоi частини примружився:

– Он воно що! Тарасе Адамовичу, саме тому я й запитав, що ти знаеш про лiтаки? Ми живемо у стрiмкий час. Пегу запiзнився на кiлька днiв, а ти, щонайменше, на два роки, якщо, думаючи про лiтак, уявляеш конструкцiю з кабiною для однiеi людини.

Вiн знов наповнив чарки.

– Сiкорський… Так, це прiзвище тобi вiдоме, але я зараз говорю не про батька. Син, Ігор Сiкорський, зумiв здiйняти у повiтря дещо бiльш громiздке, нiж бiплан. Кажуть, на борту його останнього творiння е навiть вбиральня. Чотиримоторний велетень «Гранд» – ось який лiтак приземлився три днi тому на Куренiвському аеродромi.

Тарас Адамович уважно стежив за рухами спiврозмовника.

Георгiй Михайлович Рудий був на пiв голови вищий за Тараса Адамовича, зате поступався тому в ширинi плечей. Роки залишили небагато вiдбиткiв на обличчi Рудого, хiба зробили його прозорiшим, висушеним на сонцi, порiзаним тонкими, ледь помiтними зморшками.