Інсомвіта. Психологічний трилер з елементами детективу

Усе то дуже пiдозрiло. Адже пункт про п'ять вiдсоткiв штрафу за порушення строкiв – це вимога саме з боку московитiв, з боку продавця.

Роберт ще раз оглянув кiмнату. Усi спокiйно розмовляли i чекали, коли гемолог закiнчить свою роботу.

Роберт уважно подивився на гемолога, i зненацька його осiнив божевiльний здогад, але це треба було перевiрити так, щоб усе виглядало природно.

Вiн пiдiйшов до Коне i спитав на бамбара[17 - Бамбара (Bamanankan) – мова народу бамана, Захiдна Африка. Належить до мовноi сiм’i манде.

– E be moun fo, a kani?[18 - E be moun fo, a kani? (Bamanankan) – Як ви гадаете, камiння гiдне?] – Роберт вирiшив запитати саме на бамбара, якою Тревор з його сновидiнь володiв досконало. Нiколи йому ще не доводилося користуватися цiею мовою, але якщо Коне той, за кого себе видае, то вiн мусить його зрозумiти. У Конакрi на бамбара говорять майже всi поруч iз французьким, а в провiнцii i поготiв.

Але Коне не вiдповiв. Вiн тримав у руках великий круглий дiамант i вдавав, що не чуе Роберта.

– A be dioli soro sissan?[19 - A be dioli soro sissan? (Bamanankan) – Скiльки, насправдi, може коштувати цей камiнь?] – ще раз голосно спитав Роберт i впритул пiдiйшов до Коне.

Гемолог спантеличено мовчав, зосереджено вдивляючись у дiамант крiзь лупу, наче нiчого й не вiдбулося.

Араби звернули увагу на збентеження гемолога i замовкли. Чехи, очевидно, занервували, а один iз них, пiднявши слухавку, швидко вийшов iз кiмнати.

До кiмнати одразу ж увiйшов банкiвський офiцер. Вiн запитав Роберта, що трапилося.

Роберт стояв i дивився на Коне, чекаючи вiдповiдi на своi запитання, але Коне мовчав. Вiн роздивлявся той самий дiамант, навiть не розглядав, а прикипiв до нього поглядом i, здавалося, навiть не дихав.

Тишу порушив чех. Вiн з властивим чехам акцентом невпевнено сказав:

– Усе добре. Побачивши дiаманти, у людей iнодi не витримують нерви. Великi грошi, велика нервознiсть.

Мехмет пiдiйшов до Роберта i поцiкавився, що трапилося.

Роберт подивився на шейха, потiм на Мехмета i вiдповiв арабською:

– Нi, не добре, панове.

Шейх кивнув, i один з його охоронцiв пiдiйшов упритул до чеха, а iнший – до гемолога. Банкiвський офiцер по рацii викликав службу безпеки банку. Розгублений Коне з рясно зiпрiлим чолом озирнувся i тремтячими руками приречено опустив камiнь до металевоi коробки.