Інсомвіта. Психологічний трилер з елементами детективу

 – Гранування дивовижне! В усiх рундист, немов лезо… Кольори i чистота – як Божа роса…

З Левом Гольденбергом, ювелiром, емiгрантом з Радянського Союзу, Тревора кiлька рокiв тому познайомив головний редактор Les Mondes Рошфор, який часто замовляв у нього ювелiрнi вироби.

Лев Гольденберг робив дивовижнi копii найкращих колекцiй ювелiрних домiв Європи.

«Покажiть менi фото шедевра, i я зроблю вам у сто разiв краще i вдвiчi дешевше», – любив повторювати старий еврей щоразу, як до нього зверталися потенцiйнi клiенти.

– Є в мене один замовник, який усе це може взяти одним лотом, – не вiдриваючи очей вiд чергового каменя, сказав ювелiр. – Якщо з ним добре поговорити, то мiльйонiв п'ять за лот виплатить одразу. А можливо, i бiльше.

– Леве, я поки не думав продавати. Менi б iх десь заховати на певний час.

– Тео, ти не зрозумiв, – вiдвiвши очi вiд дiаманта i спрямувавши свiй колючий погляд на Тревора, м'яко сказав ювелiр.

– Леве, менi треба тiльки надiйне мiсце на кiлька днiв, до Рiздва. Я живу в готелi, i тримати iх у сейфi вкрай необачно.

– Тов[6 - Тов (iдиш) – добре, гаразд.], мiй друже, гаразд, – дещо засмучено промовив ювелiр, збираючи всi каменi в зелений оксамитовий мiшечок. – Ти знаеш, що надiйнiшого мiсця тобi не знайти. Але якщо надумаеш продати, то тiльки скажи, i я все влаштую впродовж двох-трьох годин.

Через деякий час пiсля розмови з ювелiром Тревор сидiв на вiдкритiй терасi невеликого ресторану в самому центрi Женеви, читаючи за фiлiжанкою кави свiжi газети.

У минулому залишилися вiйськова служба, про яку нагадувало блiде татуювання у формi черепа на лiвому плечi, як абревiатура розвiдувального батальйону бригади морськоi пiхоти Французького iноземного легiону, розквартированого в Алжирi, i факультет Французького iнституту журналiстики при унiверситетi «Париж Пантеон-Ассас».

Про свое дитинство Тревор пам'ятав мало й уривчасто, оскiльки родина весь час кудись переiжджала.

Батько Тревора родом iз Пiдкарпатськоi Русi[7 - Пiдкарпа?тська Русь (чес. Podkarpatskа Rus, Zeme Podkarpatoruskа; також Карпа?тська Украiна з вересня 1938 року – чес.