Ключник світів

Св’ятопятов махнув рукою на завершення думок про покарання свого пiдлеглого. Полковник вирiшив поки залишити Ларкiна в спокоi i почав телефонувати в прес-службу МВС. Про всяк випадок нехай готуються. Раптом Фрекен Бок роздуе скандал.

Тим часом, в будiвлю вiддiлення зайшов худорлявий блiдого вигляду молодий чоловiк, одягнений в довгий шкiряний плащ i потертi штанцi з такого ж матерiалу. Коротке волосся брудними бурульками стирчало на всi боки. Хлопець пiдiйшов до вiконця чергового.

– Доброго дня, я по теленовинах дiзнався про знайдений труп, вiрнiше, частину трупа.

Хлопець говорив повiльно i весь час совався.

Черговий не вiдразу зрозумiв, що похмура iстота за склом – вiдвiдувач. Вiн простягнув у вiконце ручку i аркуш паперу.

– Пишiть, – сказав черговий.

– Що писати? – уточнив молодий чоловiк.

– Заяву звичайно. Я такий-то, такий-то, прибув туди-то, тому що дiзнався про подiю з новин i хотiв би впiзнати труп, вiрнiше те, що вiд нього залишилося, – не вiдриваючись вiд гри в перегони на смартфонi, вiдповiв черговий.

Хлопець почекав, потiм запитав.

– А без заяви не можна?

– Ви родич жертви? – поцiкавився черговий.

– Нiiii, – захитав головою вiдвiдувач.

– Молодий чоловiк, ну як же тодi без заяви? Хто вас до трупа допустить без даних? Пишiть, хто ви i що ви, а далi вже слiдчий розбереться. Якщо ви впiзнаете труп, то будете брати участь в розслiдуваннi.

– Хто я? – перепитав хлопець i якось скукожився.

Черговий з подивом подивився через приймальне вiкно. Вiн вiдкрив рота, щоб послати вiдвiдувача куди подалi, але стримався, мало якi неадекватнi особистостi тут ходять.

– Даа, – з награною посмiшкою вiдповiв черговий, а собi пiд нiс вже пробубонiв, – дебiл.

Вiдвiдувач мовчав. Коли через хвилину черговий знову пiдняв очi, то виявив, що загадковий молодий чоловiк випарувався, а на його мiсце пiдiйшов Дмитро Родимович.

– Привiт, Ванька. Все в iгри граеш? – з усiею можливою суворiстю звернувся судмедексперт до чергового.

– Нi, нiяк нi, – натискаючи на блокування телефону, вiдповiв черговий.

– Пропустиш? Перепустку забув в морзi.

– Тiльки розпишiться, будь ласка, Дмитро Родимович.

Черговий простягнув журнал, ручку судмедексперт взяв бiля вiконця, вона залишилася вiд попереднього вiдвiдувача.

– А що це за наркоман тут у нас ошивався в вiддiленнi? – як би, мiж iншим, запитав Дмитро Родимович.

– Та, то прийшов якийсь.