На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вовча сить» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вовча сить

Автор
Дата выхода
16 июля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Вовча сить" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вовча сить" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Що може бути безглуздішим за цивілізацію розумних овець? Дикий експеримент, авантюрний і відверто невдалий… Невдалий? Та де там! Живуть. Міста будують. Ферми. Маячки винайшли, щоб від вовків захищатися. І що далі? Уперед до процвітання і цивілізації?
А якщо вовки прийдуть знову і почнуть жерти отару… А поруч – така спокуслива людська цивілізація… В обмін на твою власну вовну вона обіцяє багацько – захист, їжу, порятунок твоїх дітей… Однак за це, можливо, доведеться через кілька поколінь заплатити й розумом. Чи багато хто обере такий шлях? Авжеж…
Та дехто із цим не погодиться. І почне виживати по-людськи – борючись не на життя, а на смерть із сірими хижаками. І навіть принесе себе в жертву заради свого народу…
Окрім «Вовчої ситі», до видання також увійшли повісті «Бастард», «Горіла Вежа» та кіноповість про слов’янську султаншу Роксолану «Оксамит і сталь».
📚 Читайте "Вовча сить" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вовча сить", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Жилавий козак, товариш по ланцюгу, тягнув його вперед, i вiн, ледве пересуваючись, усе оглядався назад туди, де зникала жiнка – привид його надiй…
Не закриваючи обличчя, приймала Роксолана художникiв, тi малювали ii портрети, з будiвельником обговорювала макети – проекти iмаретiв, хамамiв, бували в ii покоях i поети, i артисти, i вченi… Гралася з дiтьми i кудлатим собачкою – ii «калимом»… Сидiла поруч iз Сулейманом, приймала послiв – i з Австрii, i з далекоi Росii. Пiдносили iй дорогоцiннi подарунки, i проводила вона переговорiв бiльше, нiж Повелитель трьох чвертей землi… Бачив усе це Ахмед-паша, лютував.
Щаслива була Роксолана. Усмiхнена, життерадiсна, як сонце. Але i на сонце насуваються хмари…
Вранцi вийшла зi своiх покоiв – назустрiч iй Махiдевран. Напевно, чекала. Зiгнулася своiм пишним тiлом, очi вiдводить, зображуючи насолоду, i нiби випадково показала бiлу хустинку султана… Спалахнула Роксолана, зразу ж повернулася назад, а Махiдевран задоволено реготала…
Трохи пiзнiше Роксолана i ii син, одягненi в скромний дорожнiй одяг, попрямували до ворiт сералю.
…Султан здивовано запитував Роксолану:
– Куди ти йшла? Що трапилося? Ти хвора?
Були в покоях Роксолани. Вона колисала малюка. Поклала його в колиску.
– Скажи, Сулеймане, ти мiг би бути iз жiнкою, якби дiзнався, що вона недавно була в обiймах iншого чоловiка?
Втупився в неi султан i вiдповiв жорстко:
– Нi.
– Ось i я не можу. Хотiла зробити те, що роблять жiнки в моiй Украiнi, коли iхнi чоловiки мають коханок. І я зроблю це!
– А що саме? – намагався не втрачати терпiння султан.
– Залишу твоi палати, столицю i державу. І не вiзьму з собою нi единоi прикраси, що ти менi подарував: нi перлову дiадему, нi персня з дiамантом, нi синьоi бiрюзи, нi одягу з шовку, нi грошей!
– Ти думаеш, моi люди не знайшли б тебе? – усмiхнувся султан.
– А якби спiймали, що б ти зробив? – знизала плечима Роксолана.
– Що? – вiдповiв здивовано. – Замкнув би в гаремi!
– За яким правом? Адже я вiльна! Ти менi свободу подарував, султане Сулеймане, котрого всi поважають i якого прозвали Законодавцем за його розум i мудрi закони.











