На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сонячне коло» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сонячне коло

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Сонячне коло" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сонячне коло" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний і письменницький дует, це особливе явище в сучасному світі фантастики й фентезі. Автори десятків повістей і оповідань та 29 романів, свій жанр вони визначають як «магічний реалізм». Лауреати понад 100 літературних премій; зокрема на загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» у Глазго Дяченки отримали звання «кращих письменників-фантастів» Європи. Їхні твори перекладено англійською, німецькою, французькою, китайською та іншими мовами.
У новій серії «Світи Марини та Сергія Дяченків», започаткованій видавництвом «Фоліо», будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською і чудово ілюстровані.
«Сонячне коло» – унікальна за задумом збірка Марини та Сергія Дяченків. Вона присвячена пам’яті Бориса Стругацького. До збірки увійшли як повісті й оповідання, що отримали особисту премію Стругацького «Бронзовий равлик», так і дві нові повісті, «Пори року» та «Сонячне коло», написані за заповітами «реалістичної фантастики» братів Стругацьких.
📚 Читайте "Сонячне коло" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сонячне коло", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
За те, що ви слухали… i назвали мене музикантом. І запропонували зiграти дуетом. Але… Знаете, в наших краях у рибалок е байка про величезну медузу, здатну прибирати подобу дiвчини i заманювати хлопцiв – у прибоi бiля порожнiх берегiв. Хлопцi тягнуться обiймати ii, а вона кричить iм у вухо одне тiльки слово. Тодi вони проживають сто рокiв мук за одну секунду i вмирають.
– Яка… моторошна i мерзенна легенда.
– Дехто вважае, що це правда. Але… Розумiете, я не можу ненавидiти лорда-регента. Вiн для мене – неможлива в нашому свiтi рiч, нiби як… крик медузи.
Вiн говорив, а руки його рухались, упаковуючи черепашки в ящик серед полотна i стружок. Алекс знову з’явився в дверях i був цього разу налаштований рiшуче:
– Панi Айрiс, сутенiе, ми мусимо iхати негайно!
– Можна вантажити, – вона вказала на ящик.
Кучер i стражник удвох винесли важкий вантаж. Алекс чекав ii, вона махнула рукою:
– Я буду за хвилину! Дочекайтеся бiля екiпажа!
– Я зобов’язаний супроводжувати вас.
– Може, ви надiнете на мене повiдець?!
Вона нервувалась i не вибирала виразiв. Алекс вийшов – вiн теж хвилювавсь i злився на неi.
Ольвiн стояв серед порожньоi крамницi. Пiдлога була всипана пакувальною стружкою, на столi лежав гаманець iз грошима – з моменту, коли Алекс iз дзвоном опустив його на стiльницю, Ольвiн до нього так i не доторкнувся.
– Вiзьмiть цi грошi, – сказала Ірiс. – Купiть собi новий резонатор. Ви маете рацiю: музики набагато менше, нiж порожнiх черепашок.
Вона вийшла, вiдсмикнувши портьеру, i була вражена, як змiнилося повiтря: стало холодно. Вiд моря наповзав туман. Екiпаж чекав за сто крокiв, кучер i стражник, ледь помiтнi в серпанку, вантажили покупку в багажне вiддiлення. Алекс роздратовано крокував помiтно спорожнiлим ринком, Ірiс майже не бачила його, тiльки чула гуркiт черевикiв по брукiвцi.
За ii спиною мовчала колишня крамниця спiвучих черепашок. У Ірiс було вiдчуття, нiби вона залишае палаючi руiни рiдного дому. Дивно, зважаючи на те, що ще сьогоднi вдень вона й гадки не мала про iснування цiеi крамницi.
Вона зупинилася. Майже зробила крок, аби повернутися. Туман згустився так, що Ірiс здалося, нiби в обличчя iй тицяють мокрою ватою.











