На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сонячне коло» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сонячне коло

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Сонячне коло" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сонячне коло" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний і письменницький дует, це особливе явище в сучасному світі фантастики й фентезі. Автори десятків повістей і оповідань та 29 романів, свій жанр вони визначають як «магічний реалізм». Лауреати понад 100 літературних премій; зокрема на загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» у Глазго Дяченки отримали звання «кращих письменників-фантастів» Європи. Їхні твори перекладено англійською, німецькою, французькою, китайською та іншими мовами.
У новій серії «Світи Марини та Сергія Дяченків», започаткованій видавництвом «Фоліо», будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською і чудово ілюстровані.
«Сонячне коло» – унікальна за задумом збірка Марини та Сергія Дяченків. Вона присвячена пам’яті Бориса Стругацького. До збірки увійшли як повісті й оповідання, що отримали особисту премію Стругацького «Бронзовий равлик», так і дві нові повісті, «Пори року» та «Сонячне коло», написані за заповітами «реалістичної фантастики» братів Стругацьких.
📚 Читайте "Сонячне коло" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сонячне коло", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Другий поспiшив за ним усiею своею тiлесною масою i мало не вибив одвiрок:
– Та зажди… Це казна-що… Ми так не домовлялися…
Крамар стояв нерухомо i зачудовано дивився на Ірiс.
– Так пакуйте ж черепашки, – вона починала нервуватися. – Пане Алексе, оплата готова?
– Для вас безкоштовно, – хрипко сказав крамар. – Панi Ірiс Май.
* * *
Ірiс Май, жива, непристойно юна, сидiла в його крамницi, одну за одною прикладала черепашки до вух, ставила Ольвiну запитання i сяяла очима, слухаючи i дивуючись.
Звичайно, вiн пам’ятав походження кожноi черепашки: щось купував i вимiнював, щось записував сам. Вiн розповiдав iй, як цiлодобово чекав у порту i хвилювався, що посередник купив не те, розбив товар при вантаженнi або втiк iз грошима. Як розшукував музикантiв i платив iм: хтось грав на свищику посеред базару, хтось на арфi в салонi для знатi. Вiн показав iй особливий трюк: двi черепашки з однiею мелодiею; якщо прикласти iх одночасно до вух, буде чутно об’емний звук.
Вона слухала. Вiн дивився на неi, i йому здавалося, що вiн бачить дивний, небувалий, прекрасний сон.
Їi супутники були незадоволенi, особливо товстун в оксамитовiй куртцi. Той кiлька разiв заглядав до крамницi, все наполегливiше даючи зрозумiти, що вiзит затягнувся. Ірiс не звертала на товстуна нiякоi уваги.
– …Ксилофон i дзвiночки? Я вже чула схожий запис. Хто виконавець?
– Я.
– Ви музикант?!
Вiн мало не провалився пiд землю.
– Я аматор, – Ольвiн прочистив горло. – Розумiете… Музики на свiтi набагато менше, нiж порожнiх черепашок. Коли це усвiдомлюеш… нiчого iншого не залишаеться, як заново ii створювати… музику, я маю на увазi. Вже як вийде, з чого вмiеш.
– Менi дуже подобаеться ваше виконання, – вона дивилася чесними бузковими очима, вiн був вражений, який же у них незвичайний колiр.
Вона забрала черепашку вiд вуха, простягнула Ольвiну, нiби запрошуючи його в свiдки. Черепашка була тепла, вона зберiгала тепло шкiри Ірiс Май i ii запах.
– Що з вами? – вона всмiхалася.
Обережно i повiльно, нiби боячись, що мана зникне, Ольвiн притиснув черепашку до вуха.











