На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мідний король» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Героическая фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мідний король

Автор
Дата выхода
07 февраля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Мідний король" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мідний король" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Якщо ти річ і тебе кидають за борт як непотріб – що робити? Змиритися та піти на дно? Абож все-таки виплисти, вижити, пройти крізь безліч випробувань та небезпечних пригод? Чи можна пізнати цей світ, чи можна знайти в ньому друзів та кохання? Чи допоможе тобі в цьому книга, написана чоловіком на ім'я Варан (ті, хто добре знайомі з творчістю Дяченків, одразу здогадаються, про кого йде мова)? І головне – яку ціну варто заплатити Мідному королю, щоб самому стати володарем? Новий роман-фентезі Марини та Сергія Дяченків «Мідний король» – це нова грань їхньої творчості, епічна сага, сповнена битв, блукань і, головне, пошуків сенсу життя.
📚 Читайте "Мідний король" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мідний король", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Викинь його, – сказав сварливий.
– Так, цей…
– Або вiдвези до маяка.
Бакенник похлинувся:
– Та вiн же несповна розуму! Хто його зна, що… Ганятися почне, або вб'е, i нiчого йому за це не буде… Як тодi, коли вiн рибалку зарiзав…
– Ну тодi викинь.
– Я ж не Золотий – людину в море викидати, – тихо сказав бакенник.
– Ну вези.
– Далеко, це ж пацюкiв ганяти, а вони й так заморенi.
– Ну викинь, чого ти менi голову морочиш? Ранiше треба було думати, перш нiж гексаня пiдбирати, старий дурню, утробина вiдрижка…
І знову ринув одноманiтний потiк лайки.
* * *
Одинока скеля здiймалась над водою камiнним островом. Човен Розвiярового рятiвника пiдiйшов до нього вдосвiта, коли небо сiрiло, гублячи зорi. Поблизу було чути, як трiщить i вие полум'я в прозорiй чашi маяка.
– Ну от, – сказав бакенник. – Доля в тебе, хлопче, звiсно… ех. Знав я одного гекса… Справжнiсiнький звiр, звiсно, але менi добряче допомiг… Ти йди. Менi повертатися треба.
Розвiяр перелiз iз корми на камiнь.
– Ну! Пiшли, хорошi, давай!
Закрутилось колесо. Заляскали лопатi. Розвiяр постояв, дивлячись услiд човну; острiвець був крихiтний, полум'я маяка стогнало, здавалося, над самою головою.
У камiннi бiгали стоноги, здоровезнi, можливо, iстiвнi. Розвiяр посидiв на каменi, вiдпочиваючи. Вiн дуже втомився й ослабнув. Мимо, зовсiм близько, пройшов пишно оздоблений корабель на свiтлих вiтрилах – скоро вiн буде в Мiрте… Якщо не затримають на митницi…
Розвiяр здогадався, що на нього дивляться.
Пришелепуватий голий старигань. Убив якогось рибалку, i вбивство зiйшло йому з рук. Що казати про Розвiяра, якого вже одного разу на смерть присуджено?
Вiн сидiв на каменi й дивився на старого знизу вгору.
Старий махнув рукою, владно наказуючи забиратися. Його нiс налився кров'ю, ставши майже чорним. Розвiяр сповз iз уступу, позадкував у воду, намацуючи ступнями слизьке камiння. Далi зсуватися не було куди.
– Розумнi вони, – зi злiстю сказав старий. – Виродки!
Вiн розвернувся i попростував угору по камiнню.











