На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ключ від Королівства» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Детская фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ключ від Королівства

Автор
Дата выхода
30 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Ключ від Королівства" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ключ від Королівства" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
«Ключ від Королівства» – перший роман трилогії про пригоди школярки-семикласниці Ліни Лапіної (до трилогії також входять романи «Королівська обіцянка» і «Зло не має влади»). Ця трилогія вийшла в новій серії видавництва «Фоліо» «Світи Марини та Сергія Дяченків», у якій будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською та чудово ілюстровані. Також у цій серії 2017 року вийшов друком роман «Страта».
Ліна поверталася зі школи додому – втомлена, з важезним рюкзаком за плечима. Незвичайний випадок у тролейбусі привернув до неї увагу дивного чоловіка. Його звали Оберон і, як потім з’ясувалося, він був королем мандрівного Королівства. Ліну, що не одразу погодилася стати бойовим магом, чекають розчарування і перемоги, страх і радість, дружба і зрада…
📚 Читайте "Ключ від Королівства" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ключ від Королівства", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн виряджений був у парчу й оксамит, але капелюх тримав у руках. Вiтер куйовдив рiденьке волосся, що кучерявилось навколо рожевоi вiд хвилювання лисини.
І майже одразу натовп вiдсахнувся вiд ряду зiмкнутих списiв. Я сама ж пiдскочила в сiдлi.
Оберон з’явився нiби й нiзвiдки. Вiн височiв над усiма – над пiшими, над вершниками i над мером, що пiднявся на пiдвищення. Король гарцював на бiлому конi з дуже довгою гнучкою шиею, як… у дракона. Я придивилася й завмерла: морда королiвського коня чимось скидалася на морду крокодила – зуби стирчали вгору i вниз.
Та все одно цей крокодило-, нi, драконокiнь (!) був прекрасний у кожному своему порусi. Здавалося, вiн летить над землею. А може, так воно й було?
Король сидiв у сiдлi, злегка вiдвiвши руку з великим бiлим посохом, на кiнцi якого мерехтiла червоно-зелена куля. (Мабуть, це був якийсь чарiвний жезл.) Я хотiла запитати про це Гарольда, але в цю мить городяни отямилися й залементували так, що навiть кiнь пiдi мною (вже який спокiйний), та й той здригнувся.
– Обе-е-рон!
– Слава королю!
– Слава!
У цьому гаморi потонули слова мера – той звертався до Оберона й кланявся, притиснувши руку до серця. А король сидiв у сiдлi й дивився на нього так спокiйно й уважно, як дивився ще зовсiм недавно на мене…
Я покосувала на Гарольда. Вiн не зводив з Оберона очей i був незвично блiдий, навiть ластовиння зникло. Я подумала: для Гарольда ж усе це, як i для мене, вперше.
(Цiкаво, чи узяв вiн iз собою стару куртку, як велiла йому мати?)
Поки я про це розмiрковувала, мер закiнчив свою промову. Оберон кивнув йому й обвiв площу очима. І сказав лише одне слово – нiби й неголосно, проте голос його перекрив гул натовпу:
– Прощавайте.
І простягнув меровi великий, нiби зi спектаклю про Буратiно, ключ.
А мене враз як шпилькою кольнуло: от-от зараз засурмить сурма. І у мене не буде вже можливостi для вiдступу…
Я повернула голову. Гарольд дивився просто на мене.
– Ну що? У тебе останнiй шанс iще е. Давай…
Вiн щосили намагався говорити байдуже, однак з останнього слова стало зрозумiло: мiй навчитель дуже хотiв, щоб я зникла з очей i позбавила його клопоту.











