На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Господар колодязів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Господар колодязів

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Господар колодязів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Господар колодязів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
До нашої книжки увійшли три повісті Марини та Сергія Дяченків: «Господар колодязів», «Зелена карта», «Земля веснарів». Вони дійсно являють нам різні «світи Дяченків».
«Зелена карта» – розповідь про наш сучасний світ, Київ 1990-х з його труднощами і розгубленістю людей, а «Господар колодязів» – це вже світ фентезі – з його магією, дивовижними створіннями: ельфушами, королевою верхівців і майже середньовічним буттям князівств, що ворогують між собою. «Земля веснарів», на перший погляд, це детективна історія пошуку вбивці, яка перетворюється на розповідь про зіткнення різних цивілізаційних моделей, коли люди стикаються з чимось їм незрозумілим і, як їм здається, огидним і небезпечним. І тому представники цих світів, як би їм не хотілося співпрацювати мирно одне з одним, не можуть знайти спільної мови. І тільки бажання знайти вбивцю (хоча і з різними наслідками для нього), щоб не карали безвинних, веде до виникнення хоч якогось розуміння іншого світу.
Але головним у всіх повістях є не зовнішня, так би мовити, сюжетна лінія, а глибоке проникнення у сутність людської душі, у те, чого не можна побачити, але так потрібно зрозуміти, щоб ці такі різні, однак такі подібні за людськими переживаннями світи збереглися, а не розсипалися на порох…
📚 Читайте "Господар колодязів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Господар колодязів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І огрядний Фрол хоче бути князем бiльше за всiх, i кожен iз них хоче бути князем, а на шляху до трону стоять нi багато нi мало – вiсiмнадцять iнших претендентiв, вiсiмнадцять братiв…
Юстин лежав, закусивши подушку, i думав про Анiту.
Це була нiби ниточка мiж ним – i Звором. Вухатий теж бачив Анiту, нехай i одного разу. Може, вiн ii пам’ятае…
Може, ставши князем, Юстин поверне Анiту?
Його кинуло в пiт. Вiд частих ударiв серця пiдстрибувало простирадло, яким вiн був укритий. Вiн подякував долi за те, що в нього вистачило розуму не вiдмовитися вiд боротьби за трон – спонукання це було слабкiстю, боягузтвом.
Що таке князь? У своему князiвствi князь може все. Може, наприклад, розшукати чаклуна, вимагати вiд нього, щоб знайшов Анiту… Та якщо Юстин стане князем – iз якого дива Господарю Колодязiв вiдмовляти йому?!
Юстин розтиснув зуби, випускаючи край подушки. У ротi стояв смак полотна i пiр’я; Юстин подумав, що на шляху його до трону – i до Анiти – стоять вiсiмнадцятеро.
* * *
– …Ну ж бо! Іди! Іди, скотино, вперед!
Це було останне випробування. У критому возi iх привезли на велике поле, обнесене свiжим парканом. У центрi стояло на пiдвищеннi самотне крiсло для Звора. Бiля ворiт була конов’язь, до неi були прив’язанi двi шкапи – старi, худi, з розбитими копитами, але пiд хорошими бойовими сiдлами.
– Уперед!
Свист батога. Іржання – нiби стогiн.
– Ну от, хлопцi, – почав Звор, зупиняючись перед останнiми з братiв-бастардiв. – Ви у нас обидва вiдважнi та розумнi, володарi багатьох безцiнних якостей… Бачите це поле i цих коней? Вам належить проiхати кожному по десять кiл.
Юстинова шкапа виривалася вперед тiльки тодi, коли вiн пiддавав iй шпорами. Та сусiдська корова, на якiй Юстин один час возив на базар яблука, була ще нiчого порiвняно з цiею нещасною старою; вiн подумки поклявся, що коли переможе i якщо шкапа виживе – залишок днiв ii пройде у спокоi, пещеннi й ситостi.
І вiн шпорив знову i знову.
Вiн чув, як люто кричить на свою шкапу Арунас.
З дев’ятнадцяти iх залишилося двое. Випробування зайняли тиждень, який здався Юстину роком; iм задавали мудрованi задачки i каверзнi запитання, iх до нестями поiли якимось зiллям, iз ними довго розмовляв той самий лисий, що годував жабу домохранцями – i завжди пiд час розмов десь поблизу перебував Вухатий.











