Високі тіні

Слiдчий взявся пожвавлено розповiдати:

– Дiвчину вбили в арковому проходi житлового будинку. На входi i виходi з арки ведеться вiдеоспостереження. Проте якщо робити висновки iз вiдеозаписiв, то нiхто не входив в арку i не виходив з неi, окрiм жертви. На записах чiтко видно, що за шiстнадцять хвилин до подii через арку пройшла жiнка з дитиною. Я знайшов ii i допитав. Вона стверджуе, що в арцi нiкого не було. За двадцять двi хвилини пiсля подii в арку зайшов лiтнiй чоловiк, який, власне, виявив Алiну Кравчук мертвою i зателефонував у полiцiю.

Власта зовсiм не слухала розмову чоловiкiв. Вона копалася в документах i розкладала перед собою фотографii, аж раптом пiдняла голову i спитала Олександра:

– Ви можете вiдвезти нас на мiсце злочину?

Олександр спочатку сторопiв, але, перезирнувшись iз Заром, вiдповiв трохи посмiхаючись:

– Звiсно. Я сам хотiв вам це запропонувати. Вiн пiднявся з крiсла, маючи намiр пiти до дверей, i, помiтивши, що Власта почала збирати документи назад у папку, сказав: – Цi документи – копii.

Я залишу iх вам.

Вона залишила документи на столi, натягнула на голову капюшон i попрямувала до дверей.

Машина слiдчого була припаркована неподалiк вiд готелю. Власта сидiла на задньому сидiннi i всю дорогу мовчала, без особливого зацiкавлення дивлячись на вулицi мiста i людей. Спостерiгаючи за нею через дзеркало заднього виду, слiдчий думав, що ця дiвчина цiлий свiт бачить у сiрих тонах.

Хвилин за двадцять вони прибули на мiсце злочину. Коли Олександр припаркувався на узбiччi, Зар вийшов з машини першим i вiдчинив сестрi дверi, а потiм разом зi слiдчим попрямував до арки.

Власта попленталася слiдом за ними.

На фотографiях було виразно видно кривавi патьоки на стiнi, залишенi тiлом Алiни, але тепер слiдiв кровi не було: все вiдтерли i вимили. Олександр зупинився в центрi арки, а Зар iз особливою увагою взявся роздивлятися мiсце на стiнi, де притискали жертву.

Спостерiгаючи за роботою брата, Власта згадала, що вбивця завдав Алiнi удару ножем у шию: не перерiзав горло, а встромив лезо по саме рукiв’я.

Вона прикривала руками рану i спиралася на стiну, залишаючи на нiй вiдбитки долонь. Картина цих подiй постала перед очима Власти настiльки реалiстично, що в неi ненадовго перехопило дихання. Їi серцебиття пришвидшилося, й вона немовби вiдчула страх i бiль жертви. Вiд цих вiдчуттiв Власта почала задихатися, але, заплющивши очi i зробивши глибокий вдих, вона змогла вiдновити контроль над собою.