Постріл в Опері

Але якщо вiн ii написав, можливо, його мати або бабуся, двоюрiдна прабабуся, троюрiдна тiтка – не важливо… Хоч крапля вiдьмацькоi кровi. Досить довести свое вiдьомство однiй iз вас – i Суду можна уникнути. Щоправда, й Киевицею буде визнана одна. Проте це краще, нiж… – Вася пригнiчено замовкла.

– Нiж що? – схвильовано прояснила Маша.

– У нас можуть вiдiбрати владу? – не повiрила Катя.

– О нi, силу Киевиць неможливо вiдiбрати. Ви лише самi можете ii вiддати.

– А якщо ми не вiддамо? – випросталася Катерина Дображанська.

– Ви вiддасте, – випустила нове зiтхання Василиса. – Якщо вам доведеться обирати мiж силою й життям.

– Але Киевицю неможливо вбити. Вбити ii може лише Мiсто. Акнiр даремно звинуватила нас у смертi матерi, – сказала Маша.

– Але вона не даремно покликала на вас Суд, – заперечила студентцi Премудра викладачка. – Пiд час Суду мiж Небом i Землею цей закон не чинний. Ви будете уразливi. І бiй буде сам на сам. Точнiше, три на одну. Проте це не кращий варiант.

– Ви жартуете? – зламала губи Катя.

– Ви повиннi зрозумiти, Катерино Михайлiвно, – цього разу Вася приклала до грудей вже обидвi руки. – Акнiр – не звичайна вiдьма. Вона юна, навiжена, але вона випестувана з дитинства. Килина ростила ii Киевицею. Вона знае й умiе майже все, що вмiла ii мати.

– Вона обертиха? – прискiпливо примружилася Даша.

– Нi, Акнiр не здатна перекидатися анi на людей, анi на тварин. Але вона гадуниця, косматочка, чаклунка. Чародiйка, чортiвка, бiсиха, труболiтка… Але головне – чароплiтка!

– Можна з гадуницi бiльш детально? – спробувала розгадати абракадабру Чуб.

– Гадуниця – значить, умiе ворожити й провiщати майбутне, – задовольнила ii цiкавiсть препод.

– А косматочка?

– Умiе ворожити за допомогою свого волосся. Досить цiнна властивiсть, якщо пiд рукою нема нiчого iншого.

– Як цiкаво! – енергiйно потрусила косами Даша. – А бiсиха? Труболiтка?

– Може насилати й виганяти бiсiв. Здатна пролiтати на мiтлi крiзь пiчну трубу.

– Чортiвка?

– Керуе чортами.

– Ми теж керували. Хоча нi, – понурилася Чуб, – чорт лише брехав, що слухався нас, а сам нас круто пiдставив.