Меч і хрест

– Зем, – швидко просипiв Санi, роблячи вигляд, що намагаеться залучити ii до танцю, – тобi нiззя.

Дарина Землепотрясна негарно вилаялася подумки: вона не любила визнавати, що мiж бажанням i його негайним здiйсненням можуть iснувати якiсь об’ективнi перешкоди.

– Праворуч, – шепнув Санi й потанцював геть.

Директор стояв бiля входу до службових примiщень i напружено дивився на неi.

«Дети любят лимонад…» – Вона iнтенсивно застрибала на мiсцi, немов заведений механiчний заець.

Що ж робити? Що робити?

Звичайно, рудий помiтив ii.

Дарина вiдважно пiшла на абордаж.

– О, я бачу в залi знайомi обличчя! – енергiйно замахала рукою спiвачка. – Танцюемо! Танцюемо! Всi. й рудий iз восьмого столика теж.

Хлопець пiдвiв голову й усмiхнувся iй на всю ширину обличчя. У його очах не було здивування, i Дарина зрозумiла, що вiн iдентифiкував ii давно, можливо, ще там, в «Центр… Старокiевскаго колдовства на Подол…», вiн уже знав, хто вона й де ii шукати.

«Ура! Здорово!»

Вона вийшла на самiсiнький край сцени, пiд якою вже юрбилися танцюючi пари, i потяглася до нього поглядом. Їi права ступня пiдскочила вгору, прицiлюючись на стрибок до зали, – рух був таким рiзким i раптовим, що Дарина похитнулася.

«Що це, судома?» – не на жарт злякалася вона, зусиллям волi повертаючи кiнцiвку, що збунтувалася, на мiсце. Але тiльки ii лiва нога невпевнено торкнулася пiдлоги, права сама стрибнула ввись, зiгнувшись у колiнi, й вiд переляку Дарина з силою натиснула долонею на колiнну чашечку.

Танцюючi з сумнiвом покосилися на неi.

– Бачите, пiд цю пiсню ноги самi пускаються в танок! – закричала вона, вiдчайдушно намагаючись обiграти непередбачений жест. – Але менi не можна, я мушу розважати вас. Танцюемо! Танцюемо!

І тут ii ноги остаточно сказилися. Вони вперто пiдстрибували по черзi, неначе всерединi неi зламався якийсь механiзм, i, кривлячись вiд болю, спiвачка вже неприховано дубасила себе кулаком по колiнах.

– Бачите, що з ними робиться! – хрипко видихнула Дарина. Вона вже задихалась i не могла спiвати, й зовсiм забула про рудого кавалера, тiльки з останнiх сил намагаючись зберегти обличчя.