На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Меч і хрест» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Городское фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Меч і хрест

Автор
Дата выхода
12 декабря 2013
🔍 Загляните за кулисы "Меч і хрест" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Меч і хрест" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Лада Лузина) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Три молоді киянки прийняли від помираючої відьми Килини її дар. Як же вони зуміють розпорядитися ним? Адже вони такі різні: студентка історичного факультету Маша Ковальова, залізна бізнес-леді Катерина Дображанська і звільнена з нічного клубу співачка-зайдиголова Даша Чуб на прізвисько Землепотрясна.
Всі події розгортаються в наші дні. Але, володіючи магічною силою, не важко потрапити в минуле і познайомиться з авторами «Трьох богатирів» і «Демона» – Віктором Васнецовим та Михайлом Врубелем. А також відвідати київську Лису Гору, де, за переказами, збиралися усі слов’янські відьми.
📚 Читайте "Меч і хрест" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Меч і хрест", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
(Вiн, як завжди, обурювався чимось: урядом, мером, цiнами на транспорт.) – Коля казав, а я ще не вiрив! А цим печерам тисяча рокiв, напевно, там тiльки крикни, все к бiсу завалиться… От, видно, стiна якась i полетiла, а вiд поштовху труби полопались. Добре, що самих цих дурнiв не завалило. У-у, пацанва безголова!
– Ну що ти сам себе заводиш? – спробувала урезонити його мати.
Дочка нечутно причинила за собою дверi, сподiваючись навшпиньки прокрастися до своеi кiмнати. Не зводячи очей iз золотого прямокутника кухнi, з-за краю якого висувався стоптаний батькiв капець, що пiдстрибував на його знервованiй нозi, Марiйка зробила декiлька акуратних крокiв i з гуркотом наштовхнулася на триклятущий велосипед.
«Ну чому я ввесь час про нього забуваю?!» – жалiбно схлипнула вона подумки, хоча давно вже помiтила за собою цю дивну здатнiсть: повнiстю викидати з голови тьмянi реалii свого життя i щиро дивуватися щоразу, побачивши iх знову.
Учепившись у скривджене велосипедом колiно, Марiйка квапливо прошкандибала до кiмнати i блискавично замкнулася iзсередини.
– Донечко, ну що? – почувся пiдлесливий i водночас вимогливий мамин голос. – Ти була там?
– Так, – озвалася дочка.
– І що, зняли з тебе вiнець?
– Не знаю.
Скiльки себе пам’ятала, вона нiколи не брехала старшим. Але зараз Марiйка раптом виразно зрозумiла, що вперше в життi просто не здатна сказати матерi СПРАВЖНЮ правду.
– І причину зняли? І пристрiт? Усе познiмали? Нiчого не залишили? – не вгамовувалася мама.
– Ма, потiм… Я втомилася, – проканючила Марiйка, чудово знаючи, яку реакцiю викличе у матерi цей аргумент.
І не помилилась.
– І вiд чого це ти так утомилася?! – вмить вибухнула та. – От попрацювала б, як батько, знала б. Гадаеш, вчитися – це робота? Он у Тетяни Петрiвни дочка вже всю сiм’ю утримуе: i матiр, i батька, i бабусю, й сина народила, не те що… Втомилася вона, бачте! – Роздратування завжди перехльостувало в нiй цiкавiсть, i, вибухнувши, мама вiдразу забувала, що ще три секунди тому збиралася бути ввiчливою й терплячою.
Жiнка обурено зачовгала геть.
А Марiйка з полегшенням видихнула повiтря – за iнших обставин вона нi за що б не стала викликати цей вогонь на себе, але зараз сприйняла докори мами як небесну манну.
Пiдскочивши до своеi переповненоi книжками шафи, Ковальова нетерпляче витягла звiдти вiдразу три рiзномастi видання й почала спiшно перегортати сторiнки.
– Ага… – Їi палець уткнувся в жаданий абзац.











