Кожен платить за себе

В ii очах Устим з приемного молодого хлопця перетворився на покидька, який осоромив ii дочку. Мама була вiд початку не в захватi вiд цих вiдносин ii дочки. Вона нiчого не сказала Устимовi, але кинула на нього такий озлоблений погляд, який замiняв тисячi слiв.

– Боже, який сором… в моему домi – заледве проговорила мама Джулii.

Устим встав:

– Вибачте… за все. Я, мабуть, пiду.

Його нiхто не спробував зупинити, Джулi тiльки спокiйно провела до дверей.

– Менi жаль, що так вийшло – прошептав Устим до Джулii та поцiлував у щоку.

Дiвчина опустила голову, вона знала, що зараз ii чекае напружена розмова з матiр’ю. традицiйний сiмейний снiданок був зруйнований. А ранкова кава стигла на столi. Найгiршим для Вiкторii Володимирiвни був не той факт, що ii дочка вже виросла, а те, що це був не той хлопець з яким би вона хотiла бачити Джулiю.

Вийшовши з будинку, Устим оглянувся ще раз на прекрасний палац, де жила його кохана, ii дiм був дуже красивим, але тепер вiд нього вiяло холодом i неприязнiстю.

Чи хоч колись тут будуть радi його бачити? І цiкаво, якби Устим був багатим бiзнесменом чи полiтиком, чи пив би вiн зараз запашну каву з млинцями у будинку Джулii?!

Дiвчина вищого рiвня

Устим просто чудово проводив час, коли був наодинцi з Джулi. Вiн нi з ким ще не був таким щасливим як iз нею, це була саме та дiвчина з якою, йому хотiлося бути. Інколи в його голову пiдкрадалася думка, чине занадто вона хороша для нього. Але тодi, коли Устимовi тiльки пiдкрадалася така думка, то iх друзi знайомi мiж собою вiдкрито говорили про це, яка Джулiя «вишукана, розумна i привабливоi зовнiшностi дiвчина з багатоi сiм’i», а Устим, хiба що «веселий дi-джей на радiо».

Коли наша пара проводила свiй вiльний час з друзями чи родичами, це неодноразово ставило пiдводнi каменi в iх вiдносини.

Деякi друзi Устима для Джулii здавалися дивними та з дурними приколами, якi вони в свою чергу вважали дуже смiшними й крутими. Не раз намагаючись пiдколоти Устима, могли прозвучати жарти в стилi «Що ти в ньому знайшла?», «Джулi як ви розiйдетеся – я тобi подзвоню» або «Я думав, що лиш дiвчата приворожують хлопцiв, а у вашому випадку, здаеться, навпаки».

На такi жарти нi Устим нi Джулi не знали як правильно реагувати та виходило по рiзному. Так що, важко сказати, що дiвчина була в захватi вiд товаришiв свого хлопця.

А от для Устима Джулii друзi та родина – це було справжне випробування.