Право на вбивство

– Ну, у мене тiльки один варiант, – Войтюк знову iз задоволенням вдихнув пахучого лiсового повiтря, примружуючи очi. Сьогоднi його донька почувалася набагато краще, i вiд цього настрiй його значно полiпшився. У вухах i досi лунав радiсний смiх Злати, коли вiн вранцi привiз ii до батькiв (школи зачинили на карантин, тож сiмейною радою одноголосно було вирiшено в робочий час залишати малу в дiдусiв та бабусь). Таня нарештi змогла пiти на роботу, а вiн – зi спокiйним серцем на службу. – Наш вбивця не знае цiеi мiсцевостi.

– Отже, не мiсцевий, – замислено промовив Кир’ях. – Не рiвненський.

– Не рiвненський або просто не рибак. Вiдтак не знав про озеро й вважав, що тут машину довго не знайдуть. Врештi-решт звiдси озера не видно. Заiхав машиною сюди, залишив ТЗ i пiшов, – Льоша стенув плечима.

– Звiдси до мiста доволi далеко. Хочеш сказати, вiн пiшки пiшов?

Войтюк звiв брови.

– Бiльше слiдiв машин тут поки не знайшли, – Войтюк провiв Кир’яха по територii, вказуючи на вiдбитки на землi. – Натомiсть е слiди невiдомоi особи.

– Та ми тут нiчого не отримаемо, – розчаровано проказав старший оперативник. – Не бачу жодного чiткого слiду. Це можуть бути як жiночi, так i чоловiчi слiди.

– Думаеш, вбивця жiнка? – здивувався Льоша.

– Чисто теоретично, звiсно, можливо, проте не думаю, що жiнцi б вдалося вбити здорового мiцного хлопця, заховати його тiло, а потiм ще й машину.

– Є вiдбитки! – несподiвано вигукнув експерт. Чоловiк просунув крiзь вiкно машини свою напiвлису голову й трiумфально подивився на оперативникiв. – Ба бiльше, ми ще й ДНК матимемо, – кримiналiст вийшов з машини, у правiй руцi вiн тримав пiнцет i дивився на нього так, немов ця рiч як мiнiмум золота.

Рибалки витрiщалися на нього з нерозумiнням, а от оперативники вiдразу збагнули: пiнцетом той тримае волосину, яку здаля побачити неможливо.

– Супер. Якщо е ДНК та вiдбитки, впораемося швидко, – зрадiв Кир’ях.

* * *

Рiвне. Вiвторок, 17 березня 2020 року. 10:59

– А ти хiба не маеш зараз вiдсипатися? – усмiхнувся Єгор.

– А ти хiба не маеш зараз спiлкуватися з понятими? – парирувала патрульна, коли несподiвано зустрiла його в холi.

Жiнка теж широко усмiхнулася.

Вона саме прийшла до колеги Єгора, теж слiдчого, аби розповiсти про нiчний iнцидент, що трапився на околицi мiста цiеi ночi.