На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Монети для патріарха» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Монети для патріарха

Автор
Дата выхода
09 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Монети для патріарха" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Монети для патріарха" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Костянтин Когтянц) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Костянтин Когтянц (нар. 1956 р.) – відомий журналіст, закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Обре, сховайся добре!», що була відзначена дипломом «Вибір видавців» Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова-2009», та «Покохати відьму» (2011).
Новий роман К. Когтянца «Монети для патріарха» отримав спеціальний приз як кращий історико-патріотичний твір на «Коронації слова-2013».
Чи часто ви читали фентезі, в якому всі історичні факти, до найдрібніших подробиць, викладені напрочуд точно?! Навіть така дивовижна подія, як громадянська війна між червоними та білими у Єгипті та Сирії на межі XVII–XVIII століть…
Сердюк Мусій Ільченко на прізвисько Пройдисвіт отримує завдання – доставити Антіохійському патріархові дивні монети, знайдені під час зведення укріплень Києво-Печерської лаври… А що із цього вийшло, дізнаєтеся із нового роману Костянтина Когтянца.
📚 Читайте "Монети для патріарха" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Монети для патріарха", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
)]
Власне, нiчого дивного. Розповiддю про його подвиг хоч трохи зм’якшили поразку.
Тодi iхню сотню послали на допомогу сандомирцям проти варшавцiв[4 - Варшавська конфедерацiя пiдтримувала шведiв, сандомирська – боролася проти них.Конфедерацiя – збройний союз шляхти.] i наказали розiгнати невеликий загiн шляхти. Розiгнали. І з розгону врiзалися у шведських мушкетерiв та гренадерiв, якi раптом опинилися там, де ще мить тому нiкого не було, i якi дiяли, мов пальцi однiеi руки.
А хорунжий союзного польського загону раптом чомусь вирiшив, що Варшава краща за Сандомир, i вдарив з тилу.
Мусiй сам не пам’ятав, як вирвався з тiеi веремii, i лише через певний час, побачивши кров на клинку, зрозумiв, що не просто втiкав, а когось-таки зарубав, i навiть, можливо, не одного.
Хоча той, хто каже: «Я нiколи не тiкав», – скорiше зовсiм не воював.
Голоси вiн почув надвечiр i незабаром побачив цю четвiрку – вони, либонь, вiдстали вiд своеi частини.
Двое шведiв iшли, мало не обiйнявшись, гранатну сумку на правому боцi було дуже добре видно. У пам’ятi спливли фiгури гренадерiв, що кидали пороховi гранати. Вони були… Точно, вони були склянi!
Мусiй обережно натиснув на гачок – i вибух вiдкинув обох гренадерiв у рiзнi боки.
Двое iнших пальнули з мушкетiв по кущевi, за яким Мусiя (коня вiн залишив трохи вiддалiк) уже не було.
Дурнi! Нiколи не можна стрiляти, якщо не бачиш куди!
Мусiй напав на них, як вовк на молодих недосвiдчених хортiв. Один лише встиг витягти шпагу, як отримав заряд шроту з пiстоля. Проте останнiй змусив сердюка згадати молитви! Вiн був трохи досвiдченiший, та й учився, мабуть, краще, бо зустрiв Пройдисвiта знаменитим «шведським манiром», тримаючи у правiй руцi шпагу, а в левицi мушкет з примкнутим багнетом, поставивши iх хрест-навхрест, – як то кажуть, хто не знае, що це таке, нехай спробуе.
Пробити такий хрест спереду було просто неможливо, а коли Мусiй пробував зайти збоку, швед швидко розвертався на пiдборах, знову опинявся хрестом уперед i пробував дiстати Мусiя то шпагою, то багнетом (якби вiн був трохи талановитiший, то був би кiнець Ільченковi).







