На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Монети для патріарха» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Монети для патріарха

Автор
Дата выхода
09 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Монети для патріарха" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Монети для патріарха" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Костянтин Когтянц) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Костянтин Когтянц (нар. 1956 р.) – відомий журналіст, закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Обре, сховайся добре!», що була відзначена дипломом «Вибір видавців» Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова-2009», та «Покохати відьму» (2011).
Новий роман К. Когтянца «Монети для патріарха» отримав спеціальний приз як кращий історико-патріотичний твір на «Коронації слова-2013».
Чи часто ви читали фентезі, в якому всі історичні факти, до найдрібніших подробиць, викладені напрочуд точно?! Навіть така дивовижна подія, як громадянська війна між червоними та білими у Єгипті та Сирії на межі XVII–XVIII століть…
Сердюк Мусій Ільченко на прізвисько Пройдисвіт отримує завдання – доставити Антіохійському патріархові дивні монети, знайдені під час зведення укріплень Києво-Печерської лаври… А що із цього вийшло, дізнаєтеся із нового роману Костянтина Когтянца.
📚 Читайте "Монети для патріарха" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Монети для патріарха", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але вiн не встиг схилитися на той бiк чи на iнший, бо сутичка тривала всього кiлька секунд: козак не чекав нападу саме вiд драгунiв, до того ж вiн явно звик битися з татарами та поляками, а тi й другi саме рубаються кривими шаблями, тож до бою з противником, що мав прямi палашi, вiн, либонь, став чи не вперше в життi – i тiеi самоi митi, коли вiн блискавично зарубав одного, його заколов другий.
Вцiлiлий драгун наздогнав жiнку, приголомшив ii плазом i, страшно крикнувши, розiгнав решту коней. Уся операцiя зайняла не бiльше хвилини.
Мусiй, подякувавши долi за те, що в нього мул – кiнь би вже заiржав, а мули спокiйнiшi, – обережно, аби не виявити себе, витяг iз саморобних пiхов багнет i прилаштував його на трофейну шведську рушницю.
Вiн чомусь перестав вагатися, щось пiдказувало йому, що треба робити.
Шведський багнет, на вiдмiну вiд старого багинета,[30 - Багинет – це кинджал, який вставляеться в дуло рушницi. Шведи першими, замiсть багинета, взяли на озброення повноцiнний багнет.
Тепер драгун опинився у становищi нещасного козака, але навряд чи встиг це зрозумiти, бо, вискочивши iз кущiв, як вовк iз засiдки, Ільченко зробив випад. Той спробував вiдбити удар, але Мусiй тримав рушницю двома руками, а вбивця палаш – однiею, та й тульський палаш, виготовлений вручну майстром-крiпаком, поступався шведськiй крицi, яку виготовляв вiльний робiтник на фабрицi.
Клинок переломився, залишивши, щоправда, зарубку якраз на тiй трубцi, якою багнет на ствол одягаеться, а сам багнет увiйшов противнику «пiд ложечку».
Мусiй швидко обшукав трупи… На руках були порохом випаленi клейма, якi ставили рекрутам,[31 - Історичний факт.] але на одязi не вистачало гудзикiв, отже – втiкачi з вiйська (слова «дезертири» вiн не знав).
– О Господи! – вигукнула жiнка, пiдiйшовши до Пройдисвiта, i спитала: – Петро мертвий?
Ільченко кивнув.
– Царство йому небесне, – перехрестилася та.
Мусiй мало не запитав, чи не треба iй до царя одночасно з султаном, проте жiнка зрозумiла, про що вiн думае, тож, ухопивши двома пальцями гайтан на шиi, витягла пiдвiшений на ньому перстень зi смарагдом, на якому був вирiзьблений гетьманський герб.
– Я вiд Мотрi Кочубеiвни…
Пройдисвiт вiдчув, що пiд ним пливе земля…
Для нього не було анi дивним, анi потворним кохання мiж старим та юнкою.







