Пригоди француза в Україні

Ванесса плакала i переживала, закоханому серденьку хотiлося бути тiльки поруч i нiколи нiкуди не iхати, але вона спакувала рюкзака i зiбралася до Парижа на кiлькаденний фестиваль танцiв.

Цiкаво дiзнатися, що коли Родрiго познайомився з Ванессою, вона сварилася з митниками аеропорту Шарль-де-Голль. Митники хотiли забрати у дiвчини пляцки, випеченi мамою для друзiв по фестивалю, i маленьку пляшечку з… кров’ю.

А що такого найдивнiшого тобi доводилось перевозити у ручнiй поклажi?

«What the fuck?» сказав тодi Родрiго, бо не мiг повiрити, що дика болiвiйка додумаеться брати з собою в лiтак кров, та ще й в ручну поклажу.

«Це для ритуалу, – вiдповiла Ванесса. – Це – кров мiсячних моеi коханоi, я везу ii до Мiнська, щоб вилити у землю на iншому кiнцi свiту i розiрвати цей затiсний для мене зв’язок».

Родрiго чекав у черзi за Ванессою, i вiн своею доброю посмiшкою i впевненою енергетикою вплинув на митникiв, аби вони не починали нiяких справ проти дiвчини, а просто конфiскували кров. З тих пiр вони, власне, i дружать з Родрiго.

Найцiкавiше трапилось вже у Парижi. Так i не розливши кровi коханоi, Ванесса однак звiльнилась вiд ганебного зв’язку, i зустрiла бiлоруску Веронiку.

Мiж ними стався миттевий зв’язок, як грiм i блискавка, вони закохалися так, що за кiлька мiсяцiв Ванесса вже приiхала до Мiнська, а з часом дiвчата переiхали разом жити до Парижа. Вони щоранку кохаються i женяться, одягають обручки i дивляться одна однiй в очi.

Поки Родрiго розповiдав цю iсторiю, у моему стаканчику розтануло два шарика м’ятного морозива.

Я висолопила язик i захоплено слухала цей, здавалось би, сюжет iз фiльму. Я настiльки захопилася розповiддю, що менi здалося, наче послухати цю iсторiю – та сама пригода, на яку вiдправив мене золотоворiтський кiт. Отака хуйня, малята.

Та коли Родрiго розвернувся i сказав: «А ось i Ванесса», у мене щелепа вiдпала ще нижче.

Ванесса, засмагла i нiжна, впливла у магазин iталiйського джелато у легкiй ситцевiй сукнi i з намальованими начервоно губами.

Ця дiвчина розбила усi моi стереотипи про лесбiйок та queer, вона була надзвичайно жiночною i розвiювала навколо себе аромат сексу. Франсуа вона теж сподобалась, i в той момент я дiзналася, що вiн таки не гей.

Чому вона була в Парижi? Вона тепер тут мешкала, а крiм того вона була танцiвницею фламенко i мала виступати на величезному святi. Через фламенко вона також зазвичай виливала на людей купу любовi i пристрастi через своi чорнi очi.