Ціна перемоги

Тут можна побачити забутi англiйцями забiги на колiсницях. Я невiдривно стежу за ходом скачок, згадуючи той час, коли 17-рiчним парубком мав змогу осiдлати норовливого скакуна i рвонути назустрiч вiтру, то поринаючи у гурт запальних чистокровок, то вириваючись з хмари пилу, здiйнятою пiд десятками копит.

На другий день фестивалю глядачi поспiшають зайняти мiсця у манежi, де спостерiгатимуть за енергiйними стрибунами i вишуканими рухами коней, загартованих вищою школою верховоi iзди. Кажучи мовою кiнних термiнiв, там вiдбуваються змагання з конкуру i виiздки.

Третiй день – день видовищ, захвату, запалу. Концертна програма, облаштована сцена, пiснi, танцi – це лише мiзерна частина розваг. Всюди можна побачити запряжених коней рiзних порiд, на яких охочi можуть кататися по територii iподрому верхи або у повозцi. У загонах проходять майстер-класи по догляду за кiньми, галаслива юрба атакуе прилавки ярмарку, аукцiон пропонуе купити особливий сувенiр – справжнього коника. І це iще не всi пропозицii для вiдпочинку цього дня.

Одним словом, кращого вiдпочинку не можу для себе уявити.

Вранцi 6 серпня я прокинувся у пiднесеному настроi. Деп взяв з собою 7-рiчну доньку Емiлi. Дiвчинка була у захватi вiд такоi подорожi.

Скачки починалися рiвно о 9:00. Гостi почали стiкатися ранiше, вони снували по iподрому, скуповували рiзнi дрiбницi, робили ставки на тоталiзаторi. Близькiсть Лондона сприяе великiй популярностi iподрому Чарльза. Рубi з Емiлi пiшли купити солодкоi вати, а ми з Депом i Чарльзом були в конюшнi.

Тут готували скакунiв для першоi скачки.

Я стояв як зачарований, не в змозi вiдвести очей вiд неперевершених коней. Скачок сьогоднi повинно бути 10 i фiнал, де вiзьмуть участь переможцi попереднiх забiгiв. У кожному з них неодмiнно мав виступати скакун, який належав суто iподрому i не мав окремого власника.

У коридорi конюшнi уже стояли кiлька коней. Ми наблизилися до бiлого Пегаса. Цей кiнь був потомком Квiнтера-Блю, його онуком. 23-рiчний Наполеон – батько Пегаса, теж чемпiон – був виведений зi стiйла.

Цей уже немолодий (за мiрками скакунiв) велетень стояв бiля свого стiйла з виразом спокою i задоволення життям у виразних карих очах. Часи слави для Наполеона давно у минулому, тепер вiн лише злегка поводить вухами, прислухаючись до розпоряджень колишнiх тренерiв. Вiн повинен знаходитися у загонi чемпiонiв у вiдставцi. Люди могли споглядати коней, якi принесли колись чимало перемог i слави iподрому.